СКАЗ: ВИЛІКУВАТИ НЕМОЖЛИВО, АЛЕ ПОПЕРЕДИТИ МОЖНА
Що таке сказ?
Сказ — гостре інфекційне захворювання тварин і людини, що характеризується розвитком своєрідного енцефаліту зі стрімким пошкодженням центральної нервової системи. У разі вчасного ненадання спеціальної медичної допомоги сказ може призвести до смерті потерпілої людини.
Інфекція передається людям і тваринам — через слину, укуси або подряпини. Серед свійських тварин людей найчастіше інфікують коти й собаки, а в дикій природі — лисиці та вовки. Особливу небезпеку становлять безпритульні тварини — зокрема, собаки.
Інкубаційний період сказу зазвичай триває 2–3 місяці. Але може розтягнутися від одного тижня до одного року — залежно від місця проникнення вірусу сказу, вірусного навантаження, віку постраждалого (діти вразливіші за дорослих).
Цифри і факти
Небезпека сказу і смертельні наслідки цієї хвороби є загальносвітовою проблемою. За даними експертів, щороку у світі від сказу помирають 55000 чоловік. В середньому — одна людина кожні 10 хвилин. В Україні в 2021 році випадків сказу не реєстрували. У 2020 і у 2019 роках зареєстрували по одному випадку. Найвищий показник захворюваності на сказ зафіксовано у 2007 році — 7 випадків. За даними ВООЗ, у 99% випадків захворювання та смерті людини від сказу джерелом збудника є собаки та кішки. В Україні в 50 % випадків хвороба передавалася через котів. Близько 40% жертв сказу — діти віком до 15 років.
На Житомирщині наприкінці серпня трапився перший цього року в нашій державі смертельний випадок від сказу. Жертвою страшної хвороби стала 25-річна жінка – переселенка з запорізької області, яка з травня мешкала на території Семенівської громади в Бердичівському районі. В один з червневих днів жінка відпочивала на ставку – саме тоді її вкусила за передпліччя бродяча собака. До лікарів потерпіла звернулася лише через два з половиною місяці – коли у неї виникли прояви хвороби: температура тіла 39 градусів, головний біль та задишка. Дві доби медики з Бердичева у реанімації боролися за життя хворої – проте врятувати її не вдалося.
Початкові симптоми сказу
У людини інкубаційний період сказу, як правило, триває від 7 днів до 3 місяців, але може збільшуватися до 1-го чи 3-х років, Початкові симптоми сказу — підвищення температури та біль, а також незвичні або незрозумілі відчуття поколювання, пощипування чи печіння у місці пошкодження. Після появи симптомів захворювання практично завжди закінчується летально. У процесі поширення вірусу центральною нервовою системою розвивається прогресивне смертельне запалення головного і спинного мозку.
Що робити у разі укусу собаки?
– Негайно промити місце укусу милом. Мити треба досить інтенсивно протягом 10-15 хвилин. Глибокі рани рекомендується промивати струменем мильної води, мийними засобами, дезінфектантами для обробки ран у хірургічній практиці або іншими засобами (70%-м спиртом або 5%-м розчином йоду), що нейтралізують вірус.
– Не потрібно припікати рани чи накладати шви.
– Після цього потрібно відразу ж звернутися до найближчого травмпункту — адже успіх вакцинопрофілактики сказу залежить від того, наскільки швидко людина звернулися за допомогою до лікаря. Бажано повідомити лікаря у травмпункті наступну інформацію — опис тварини, її зовнішній вигляд та поведінка, наявність нашийника, обставини укусу.
Профілактика сказу
Для профілактики сказу необхідно:
– регулярно вакцинувати тварин;
– уникати контактів із потенційно небезпечними тваринами;
– дотримуватися правил утримання тварин.
Сказу можна повністю уникнути, якщо після укусу людина отримає необхідну медичну допомогу. Курс антирабічних щеплень призначають у разі ймовірного або наявного інфікування людини. Таких щеплень має бути 5: у день звернення до лікаря (0-й день), а потім на 3-й, 7-й, 14-й і 28-й дні. Самовільно припиняти лікування чи порушувати режим — неприпустимо!
Антирабічна вакцина запобігає виникненню захворювання у 96–99% випадків.
Для планової профілактики сказу вакцинуватися можуть люди, які професійно пов’язані з ризиком інфікування сказом: спеціалісти ветеринарної медицини, працівники ветеринарних лабораторій, клінік, мисливці, лісники.
Відділ комунікації, організаційної та інформаційно-роз’яснювальної роботи ДУ «Житомирський обласний центр контролю та профілактики хвороб МОЗ України».
