Згідно з оцінкою Всесвітньої організації охорони здоров’я, сказ входить в п’ятірку антропозоонозних захворювань, що завдають найбільших соціальних та економічних збитків. На жаль в наш час дуже мало людей знають, що сказ небезпечна і підступна хвороба. І, сьогодні, саме на це захворювання ми хочемо звернути вашу увагу.
Сказ або водобоязнь — особливо небезпечне, гостре, заразне, надзвичайно важке і невиліковне захворювання, яке характеризується тяжким ураженням центральної нервової системи і неминуче закінчується смертю. Хворіють на нього люди і всі теплокровні тварини, як свійські, так і дикі.
Джерелами сказу є дикі тварини, головним чином із сімейства собачих (вовки, лисиці), а також кажани. Особливу увагу необхідно звернути на те, що зараження може відбутись при послиненні пошкоджених шкіряних покривів і слизових оболонок людини хворими на сказ тваринами, при розробці туш тварин, контакті із забрудненою слиною, шкірою.
Хворі сказом тварини виділяють вірус із слиною в останні дні інкубаційного періоду, за 7-10 днів до появи клінічних проявів і впродовж усього періоду хвороби. Тривалість інкубаційного періоду залежить від локалізації укусу (обличчя, шия, нижні або верхні кінцівки, тулуб). У людини інкубаційний період може тривати місяцями, в середньому 30-90 днів, найкоротший – 7 днів. Враховуючи те, що вірус в слині з’являється за 7-10 днів до появи клінічних симптомів, необхідно пам’ятати, що тварину, яка вкусила, в жодному разі не слід вбивати. Її варто ізолювати, встановити за нею нагляд, попередити ветеринарного лікаря, який протягом 10 днів, тобто максимального терміну появи клінічних ознак сказу, буде проводити клінічний огляд тварини. Категорично забороняється знімати шкури із тварин, підозрілих на захворювання, і загиблих.
Головна ознака хворих тварин — зміна поведінки. Дикі тварини втрачають обережність, з’являються у населених пунктах, місцях випасу та утримання худоби, нападають на людей та свійських тварин. Домашні тварини не приймають звичайної їжі, стають неспокійними, агресивними, кусають людей. Ще однією особливістю даного захворювання є боязнь води.
Для запобігання виникнення сказу потрібно регулярно проводити щеплення домашніх улюбленців проти сказу, а при підозрі на захворювання, доправити тварину для огляду у ветеринарну установу. Слід дотримуватися правил утримання та вигулу домашніх собак і котів, не створюючи небезпеки оточенню.
Лікування даної хвороби відсутнє. В разі невчасного звернення, при покусі твариною, до лікувального закладу, та не проведення профілактичного лікування людини, настає смерть.
Якщо вас покусала тварина, перш за все необхідно якомога швидше промити рану водою з господарським милом, обробити краї рани 5% розчином йоду або 70% розчином спирту, накласти стерильну пов’язку і звернутись у травматологічні пункти (відділення) лікарні за медичною допомогою, або до найближчого лікувально-профілактичного закладу. У разі укусів дикими, безпритульними тваринами треба, за порадою лікаря-травматолога, пройти курс антирабічних щеплень у стаціонарному відділенні медичного закладу. Ці щеплення на сьогодні єдиний ефективний засіб профілактики, щоб не померти від сказу.
Пам’ятайте, сказ – невиліковна хвороба, де єдиним і дієвим способом захисту є вакцинація!!!
Коростенське районне управління
Головного управління
Держпродспоживслужби
В Житомирській області
