Хвороба Альцгеймера – поширена патологія, яка характеризується прогресуючою формою слабоумства. Має виражену вибірковість, проявляється у людей у віці 60 і більше років. Рівень захворюваності досить високий і становить 5-8 хворих на 1000 людей – це більше 50% від усіх випадків реєстрації деменції (недоумства).
Лікарі відзначають істотну залежність рівня захворюваності від вікової групи пацієнтів. У віці 60-65 років рівень захворюваності становить 3 хворих на 1000 чоловік, а в віці 95 років вже 70 хворих на 1000 чоловік.
Очікується, що кількість хворих зросте до 78 мільйонів до 2030 року і до 139 мільйонів до 2050 року.
Всесвітній місяць боротьби з хворобою Альцгеймера відзначається щороку у вересні. Цей місяць присвячений підвищенню обізнаності про хворобу, а також підтримці людей, які страждають від неї та їхніх сімей.
Також у цей період люди закликають носити фіолетовий колір, який є символом боротьби з деменцією, для демонстрації підтримки та солідарності з тими, хто живе з хворобою Альцгеймера.
Ознаки розвитку хвороби Альцгеймера
Незважаючи на те, що хвороба Альцгеймера відноситься до групи необоротних патологій, які не підлягають лікуванню або істотного уповільнення прогресу – своєчасна діагностика дозволяє правильно підготуватися до прогресу захворювання своєї близької людини, а також продовжити у хворого термін самообслуговування.
Існує кілька специфічних ознак і симптомів, які можуть говорити про розвиток хвороби Альцгеймера.
У залежності від стадії розвитку захворювання, симптоматика може відрізнятися або посилюватися:
- Зміна інтересів– хворого перестають цікавити колишні захоплення, змінюється ставлення до близьких людей. З’являється загальна стійка апатія хронічного характеру. Також можливі часті зміни настрою: наростаюче почуття тривоги, депресії.
- Втрата можливості визначати цінність грошей– людина стає схильна до нехарактерних для нього витрат, наприклад, в момент покупки він не може об’єктивно визначити доцільність купування речі, може віддавати перевагу менш значущій покупці при виборі товарів;
- Проблеми засвоєння нової інформації – хворому стає складно запам’ятовувати нову інформацію, погіршується короткочасна пам’ять, в той час як довгострокова зберігається;
- Зниження інтелекту– хворий гірше справляється або повністю втрачає можливість вирішувати завдання, які раніше для нього не складали особливих зусиль. З’являються складності у вибудовуванні логічних ланцюжків, можлива поява в мові вигаданих або невзаємопов’язаних фактів;
- Нав’язлива і повторювана поведінка– хворий може мати нав’язливі думки (наприклад, про те, що йому необхідно щось зробити або кудись сходити). Він може забувати про те, що вже питав або виконував будь-яку дію;
- Погіршення сну– хворий Альцгеймером може прокидатися кілька разів за ніч, також можлива зміна режиму дня і ночі, коли вдень він відпочиває, а вночі не спить;
Зверніть увагу! Характер ознак і симптоматичних проявів хвороби Альцгеймера прямо залежить від стадії її розвитку.
Стадії хвороби Альцгеймера
- Рання стадія хвороби Альцгеймера– характеризується незначною малопомітною симптоматикою. Одним з найпомітніших ознак є труднощі в ухваленні рішень – хворий може боятися самостійно прийняти навіть елементарне рішення, наприклад, який напій випити;
- Середня стадія – з’являються відносно легкі, але виражені симптоматичні прояви: періодичні провали в пам’яті (людина може забути про недавні зустрічі, що відбулися або куди поклав важливу річ), посилюються труднощі в прийнятті рішень. Ці симптоми можуть дратувати людей, які не знають про наявності Альцгеймера у близької людини;
- Пізня стадія – супроводжується наявністю вираженої симптоматики, наростають проблеми з пам’яттю, з’являються чіткі проблеми з комунікацією (губляться логічні зв’язки слів і пропозицій), забуваються імена, людина перестає впізнавати оточуючих;
- Остання стадія – з’являються складності з самостійним пересуванням, ковтанням, нетримання сечі (енурез), сильне зниження пам’яті (короткострокове і довгострокове) і т.д.
Результатом хвороби Альцгеймера є нездатність хворого до самообслуговування і втрата практично всіх придбаних функцій організму.
Вчені не знають достаменно, що саме спричиняє хворобу Альцгеймера.
Ймовірно, є чинники, що підвищують ризик її виникнення: вік (найвідоміший чинник) та сімейний анамнез (дослідники припускають, що генетика теж може зіграти певну роль у розвитку хвороби Альцгеймера).
Водночас, зменшити ризик виникнення хвороби Альцгеймера, ймовірно, допомагає здоровий спосіб життя.
