Призначення тимчасової державної соціальної допомоги непрацюючій особі, яка досягла загального пенсійного віку, але не набула права на пенсійну виплату

Призначення тимчасової державної соціальної допомоги непрацюючій особі, яка досягла загального пенсійного віку, але не набула права на пенсійну виплату

Відповідно до пункту 5 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 03.10.2017 № 2148-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» Кабінетом Міністрів України 27 грудня 2017 року прийнято постанову №1098 «Про затвердження Порядку призначення тимчасової державної соціальної допомоги непрацюючій особі, яка досягла загального пенсійного віку, але не набула права на пенсійну виплату».

Цей Порядок визначає механізм призначення у період з 1 січня 2018 р. по 31 грудня 2020 р. тимчасової державної соціальної допомоги непрацюючій особі, яка досягла віку, визначеного частиною першою статті 26 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», але не набула права на пенсійну виплату у зв’язку з відсутністю страхового стажу, передбаченого нормами зазначеної статті, за наявності в неї не менш як 15 років страхового стажу, та її виплати.

Зазначена тимчасова державна соціальна допомога призначається управлінням праці та соціального захисту населення з урахуванням її майнового стану та середньомісячного сукупного доходу, перераховується особі кожні шість місяців з урахуванням змін її майнового стану та середньомісячного сукупного доходу і виплачується до досягнення такою особою віку, з якого вона набуває право на пенсійну виплату.

Для призначення тимчасової допомоги особа подає до управління праці та соціального захисту населення за зареєстрованим місцем проживання або місцем фактичного проживання такі документи:

• заяву;
• документ, що посвідчує особу;
• інформацію про адресу зареєстрованого місця проживання (адресу місця фактичного проживання);
• документ про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податків (крім осіб, які через свої релігійні переконання відмовились від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, повідомили про це відповідному контролюючому органу та мають про це відмітку в паспорті);
• довідку про наявний страховий стаж, видану органами Пенсійного фонду України;
• декларацію про доходи та майновий стан (заповнюється на підставі довідок про доходи кожного члена сім’ї) за останні шість календарних місяців, що передують місяцю звернення за призначенням тимчасової допомоги;
• копію рішення про призначення опікуна (для особи, яку визнано недієздатною).

Інформація про склад сім’ї особи, яка звернулася за призначенням тимчасової допомоги, зазначається в декларації про доходи та майновий стан.

Форми заяви та декларації про доходи та майновий стан затверджено наказами Міністерства соціальної політики України від 21 квітня 2015 р. № 441 «Про затвердження форми Заяви про призначення усіх видів соціальної допомоги, компенсацій та пільг» та від 22 липня 2003 р. № 204

«Про затвердження форми Декларації про доходи та майновий стан осіб, які звернулися за призначенням усіх видів соціальної допомоги, та довідки про склад сім’ї або зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб».

Якщо особа звертається за призначенням тимчасової допомоги за місцем фактичного проживання, до заяви додається довідка про неотримання такої допомоги в органах соціального захисту населення за зареєстрованим місцем проживання.

Відповідальність за достовірність наданої інформації покладається на особу, яка звернулася за призначенням тимчасової допомоги.

Тимчасова допомога призначається з дня, що настає за датою досягнення пенсійного віку, встановленого частиною першою статті 26 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», якщо звернення за тимчасовою допомогою відбулося не пізніше ніж через три місяці після досягнення такого віку.

Якщо звернення за тимчасовою допомогою відбулося пізніше ніж через три місяці після досягнення віку, встановленого частиною першою статті 26 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», тимчасова допомога призначається з дня звернення за нею. Днем звернення за призначенням тимчасової допомоги вважається день реєстрації органом соціального захисту населення заяви з усіма необхідними документами.

Тимчасова допомога не призначається у разі, коли:

• середньомісячний сукупний дохід сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців перевищує 100 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність;
• особа одержує пенсію або державну соціальну допомогу, що призначається відповідно до Законів України «Про державну соціальну допомогу інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам» або «Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю»;
• особа або члени її сім’ї протягом 12 місяців перед зверненням за наданням тимчасової допомоги здійснили купівлю земельної ділянки, квартири (будинку), автомобіля, іншого транспортного засобу (механізму), будівельних матеріалів, інших товарів довгострокового вжитку або оплатили послуги (одноразово) з будівництва, ремонту квартири (будинку) або

автомобіля, іншого транспортного засобу (механізму), телефонного (в тому числі мобільного) зв’язку, крім житлово-комунальних послуг у межах соціальної норми житла та соціальних нормативів користування житлово- комунальними послугами та медичних послуг, пов’язаних із забезпеченням життєдіяльності, на суму, яка на дату купівлі (оплати) перевищує 50 тис. гривень;

• особа працює, провадить іншу діяльність, пов’язану з отриманням доходу;
• за результатами вибіркового обстеження матеріально-побутових умов сім’ї виявлено, що особа має додаткові джерела для існування, не зазначені у декларації про доходи та майно (здавання в найм або в оренду житлового приміщення (будинку) або його частини; один чи кілька членів сім’ї працюють без оформлення трудових відносин в установленому порядку; можливість отримання доходу від утримання худоби, птиці, інших тварин; дохід від народних промислів, використання наявної сільськогосподарської техніки, вантажних машин, мікроавтобусів тощо);
• у власності особи або членів її сім’ї є друга квартира (будинок) за умови, що загальна площа житла перевищує 21 кв. метр на одного члена сім’ї та додатково 10,5 кв. метра на сім’ю, чи більш як один автомобіль, інший транспортний засіб (механізм).

За наявності обставин, передбачених в абзацах четвертому — шостому цього пункту, тимчасова допомога може бути призначена органом соціального захисту населення на підставі рішень утворених ним комісій, якщо у складі сім’ї є особа з інвалідністю.

Рішення про призначення тимчасової допомоги в таких випадках приймається на підставі обстеження матеріально-побутових умов особи, яка звернулася за призначенням такої допомоги.

Розмір тимчасової допомоги визначається як різниця між прожитковим мінімумом для осіб, які втратили працездатність, і середньомісячним сукупним доходом сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не може перевищувати 100 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Середньомісячний сукупний дохід, визначений особі для призначення тимчасової допомоги, обчислюється згідно з пунктами 3—9 Методики обчислення сукупного доходу сім’ї для всіх видів соціальної допомоги.

До складу сім’ї включаються:

• чоловік, дружина, діти, у тому числі усиновлені, віком до 18 років, які перебувають на їх утриманні;
• діти — студенти закладів вищої освіти I—IV рівнів акредитації та закладів професійної (професійно-технічної) освіти з денною формою навчання віком до 23 років, які не мають власних сімей, у тому числі ті, що одержують стипендію, незалежно від того, де вони проживають (разом із батьками чи перебувають на навчанні в іншому населеному пункті);
• особи, які спільно проживають однією сім’єю, але не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, пов’язані спільним побутом, мають взаємні права та обов’язки.

До складу сім’ї не включаються:

• батьки, дід, баба, брати, сестри;
• батьки, позбавлені батьківських прав;
• опікуни, піклувальники та члени їх сімей;
• діти, які перебувають на повному державному утриманні;
• діти, які перебувають під опікою чи піклуванням.

Тимчасова допомога виплачується у грошовій формі щомісяця за поточний місяць за зареєстрованим місцем проживання (місцем фактичного проживання) особи відповідно до Порядку виплати пенсій та грошової допомоги через поточні рахунки у банках, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 1999 р. № 1596 (Офіційний вісник України, 1999 р., № 35, ст. 1803; 2016 р., № 79, ст. 2636), та Інструкції про виплату та доставку пенсій, соціальних допомог національним оператором поштового  зв’язку,  затвердженої  наказом  Мінтрансзв’язку,  Мінпраці   від 28 квітня 2009 р. № 464/156 та постановою правління Пенсійного фонду України від 28 квітня 2009 р. № 14-1.

Виплата призначеної тимчасової допомоги припиняється:

• якщо особою приховано відомості або навмисно подано недостовірні дані про її дохід та майновий стан, що вплинуло на призначення тимчасової допомоги і визначення її розміру та внаслідок чого були надміру виплачені кошти, — з місяця, що настає за тим, у якому виявлено зазначені факти;
• у разі працевлаштування або зайняття підприємницькою діяльністю — з місяця, в якому особа працевлаштувалася або зайнялася підприємницькою діяльністю;
• у разі призначення пенсії — з дати її призначення;
• у разі виїзду на постійне місце проживання за кордон — з першого числа місяця, що настає за місяцем виїзду;
• у разі смерті особи — з місяця, що настає за тим, у якому особа померла.

Особам, які перебувають на повному державному утриманні у відповідній установі (відповідному закладі), виплачується 20 відсотків призначеного розміру тимчасової допомоги.

Засуджені (особи, які тримаються під вартою) мають право на призначення тимчасової допомоги, яка призначається органами соціального захисту населення за місцем відбування особою покарання (тримання під вартою).

У разі смерті особи, яка одержує тимчасову допомогу, допомога на поховання виплачується особам, які провели її поховання, в розмірі двомісячної суми тимчасової допомоги, призначеної на день смерті особи, яка одержувала таку допомогу.

Виплата тимчасової допомоги і відшкодування витрат на її доставку проводяться за рахунок коштів державного бюджету у вигляді субвенцій до місцевих бюджетів.

Контроль за правильністю призначення і виплати тимчасової допомоги здійснює орган соціального захисту населення, у тому числі через соціальних інспекторів.

Якщо особою приховано відомості або навмисно подано недостовірні дані про її дохід та майновий стан, що вплинуло на призначення тимчасової допомоги і визначення її розміру та внаслідок чого були надміру виплачені кошти, органи соціального захисту населення:

• визначають обсяг надміру виплачених коштів і встановлюють строк їх повернення залежно від матеріального стану особи;
• повідомляють особі про обсяг надміру виплачених коштів і строк їх повернення;
• у разі врахування надміру виплачених коштів під час виплати тимчасової допомоги в наступні періоди на підставі своїх рішень проводять щомісячні відрахування у розмірі, який не перевищує 20 відсотків суми, що підлягає виплаті;
• у разі неповернення надміру виплачених коштів добровільно в установлений строк вирішують питання про їх стягнення у судовому порядку.