Непокоїть той факт, що в останні роки значно знизився контроль за технічним станом димових та вентиляційних каналів в житлових та громадських будинках, а це збільшує ризик виникнення аварійних ситуацій та нещасних випадків: загазованості, вибухів, пожеж та отруєння людей чадним газом. Часто причиною виникнення надзвичайних подій є безвідповідальність та необізнаність господарів.
Згідно НПАОП 0.00-1.76-15 «Правила безпеки систем газопостачання» власник (балансоутримувач та/або орендар (наймач)) газифікованих житлових та громадських будинків відповідає за технічний стан і безпечне користування димовими та вентиляційними каналами. Контроль за проведенням перевірок стану димових і вентиляційних каналів з метою визначення їх придатності для подальшої експлуатації покладається на житлово-експлуатаційні організації, незалежно від їх відомчої належності, і власників громадських та житлових будинків.
Усім споживачам газу (особливо до настання холодів) необхідно перевірити стан системи вентиляції і димоходів приміщень. Ці майже невидимі конструкції є дуже важливими, адже очищають приміщення від витоків газу та небезпечного чадного газу, які можуть утворитися при роботі газових приладів. Від їхньої справності напряму залежить наше життя і здоров`я. Перевірку та прочищення димових та вентиляційних каналів можуть виконувати лише спеціалізовані організації, які мають відповідні дозвіл і ліцензію на виконання цих робіт.
Детальніше
Великою перешкодою для безпечної експлуатації є той факт, що в останні роки в газифікованих приміщеннях громадських та житлових будинків встановлюються металопластикові вікна та вхідні і міжкімнатні двері з гумовими ущільненнями. При відсутності спеціальних отворів припливної вентиляції в газифікованих приміщеннях громадських та житлових будинків практично не забезпечується надходження необхідної кількості повітря (кратність повітрообміну в приміщенні повинна бути не менша ніж три, та додатково ще повітря для повного згоряння горючих газів в газових приладах).
Періодичній перевірці і прочищенню підлягають:
— димоходи опалювальних печей, ємкісних газових водонагрівачів і опалювальних котлів, які працюють сезонно – не рідше ніж один раз на рік (перед початком опалювального сезону), які працюють цілий рік – два рази на рік (навесні і восени);
— димоходи опалювально-варильних печей – не рідше ніж два рази на рік (перед початком і після закінчення опалювального сезону);
— димоходи від газових проточних і ємкісних газових водонагрівачів для гарячого водопостачання, ресторанних газових плит (залежно від матеріалу) – не рідше ніж один раз на 6 міся60 з товщиною стінки не менше 3 мм, азбестоцементні, керамічні та із жаростійкого бетону).
Обслуговування димоходів газового обладнання з відведенням продуктів згоряння через зовнішню стіну будинку необхідно проводити одночасно з обслуговуванням газового обладнання за документацією з експлуатації заводів-виробників.
Вентиляційні канали підлягають перевірці і прочищенню одночасно з димовими. У разі відсутності димових каналів вентиляційні канали підлягають перевірці один раз на рік. Перевірка і прочищення димових і вентиляційних каналів комунально-побутових об’єктів, житлових та громадських будинків оформлюється актом (рекомендована форма акту наведена у додатку 2 Правил безпеки систем газопостачання). Один примірник акта перевірки і прочищення димових каналів передається газорозподільному підприємству. Строк зберігання актів — 12 місяців.
Димові і вентиляційні канали на горищах будинків, а при суміщеній покрівлі – на оголовках, повинні бути побілені і пронумеровані фарбою відповідно до номерів квартир.
При улаштуванні в приміщенні газових плит, водонагрівальних або опалювальних апаратів з відведенням продуктів згоряння в димохід припливна та витяжна вентиляція повинна забезпечити кратність повітрообміну не менше ніж три. До того ж припливна вентиляція додатково повинна забезпечити подання необхідної кількості повітря для повного згоряння горючих газів в газових приладах. Так для повного згоряння 1м³ природного газу необхідно приблизно 10 м³ повітря, а для повного згоряння 1м³ зрідженого вуглеводневого газу (пропан-бутану) необхідно приблизно 27 м³ повітря. Дуже важливо при користуванні газовими приладами здійснювати контроль за тим, чи повністю згоряє газ. Візуально при повному згорянні полум’я має блакитно-фіолетовий колір, при неповному – жовтувато-солом’яний. При недостатній кількості повітря та відсутності тяги в димоходах відбувається неповне згоряння горючого газу, при якому виділяється оксид вуглецю – СО (чадний газ), який не має ані кольору, ані запаху, але характеризується високою токсичністю. Після кількох вдихів повітря, що містить всього 1% (за об’ємом) СО, людина втрачає свідомість та через 1-2 хвилини помирає.
У газифікованих житлових і громадських будинках, в яких встановлено прилади і апарати з відведенням продуктів згоряння в димоходи, власнику (балансоутримувачу та/або орендарю (наймачу)) необхідно забезпечити перевірку та прочищення димових і вентиляційних каналів. При перевірці димових і вентиляційних каналів визначають:
— відповідність конструкції і використаних матеріалів вимогам проектної документації;
— прохідність каналів (відсутність засмічення і наявність тяги);
— герметичність;
— відокремленість;
— наявність і справність протипожежних розсічок від горючих конструкцій;
— наявність поблизу оголовків встановлених приладів, обладнання у зоні вітрового підпору, що заважає належному повітрообміну;
— справність та правильність розташування оголовку димоходу відносно даху і розташованих поблизу споруд і дерев з урахуванням зони вітрового підпору;
— відсутність сажі і смоли на внутрішніх поверхнях;
— відсутність тріщин на зовнішніх поверхнях.
Технічне обслуговування колективної димовідвідної системи та димоходів, які проходять крізь зовнішню стіну без влаштування вертикального каналу і забезпечують баланс притоку повітря до камери згорання та організований відвід продуктів згорання у зовнішнє середовище у функціональному взаємозв’язку з автоматикою безпеки газових приладів із закритою камерою згоряння, проводить із урахуванням вимог документації з експлуатації заводу-виробника обслуговуюче підприємство або спеціалізована організація, що має відповідні ліцензії та дозвіл на виконання цих робіт.
Димові труби від газових приладів у будівлях повинні бути виведені:
— вище граничної зони вітрового підпору, але не менше 0,5 м вище гребеня даху при розташуванні їх (рахуючи по горизонталі) не далі 1,5 м від гребеня даху;
— в рівні з гребенем даху, якщо вони знаходяться на відстані до 3 м від гребеня даху;
— не нижче прямої, проведеної від гребеня вниз під кутом 10° до горизонту, при розташуванні труб на відстані більше 3 м від гребеня даху.
Зоною вітрового підпору димової труби вважається простір нижче лінії, проведеної під кутом 45° до горизонту від найбільш високих точок поблизу розташованих споруд і дерев. В усіх випадках висота труби над прилеглою частиною даху повинна бути не менше 0,5 м, а для будинків із суміщеною покрівлею (плоским дахом) — не менше 2,0 м.
Вентиляційні труби, які розташовані поряд з димовими трубами, повинні мати висоту, що дорівнює висоті цих димових труб.
Нормальною тягою димоходу вважається мінімальне розрідження в димоході, встановлене державними стандартами на прилади і апарати, які підключені до димоходу, але не менше 2 Па (0,2 мм вод. ст.). У будинках, які обладнані приладами і апаратами з відводом продуктів згоряння в димоходи, забороняється влаштування витяжної вентиляції зі штучним спонуканням. Категорично заборонено встановлювати ковпаки, зонти та інші насадки на оголовок димоходу.
В зимовий період, не рідше одного разу на місяць, домовласник приватного будинку повинен проводити огляд оголовків димоходів, щоб вчасно запобігти їх обмерзанню і закупорці.
Перед початком користування газовими приладами, що мають відведення продуктів згоряння у димоходи, необхідно обов’язково перевірити в них тягу. Перед тим як запалити пальник, необхідно перевірити наявність тяги. У жодному разі не можна перевіряти тягу запаленим сірником. Якщо вузька смужка тонкого паперу втягується всередину – це означає, що тяга в наявності; якщо залишається нерухомим – тяга відсутня; відхиляється від газового приладу в приміщення, то тяга зворотна.
Для запобігання виникнення аварій та настання нещасних випадків необхідно:
— забезпечити регулярні перевірки та прочищення спеціалізованою організацією димоходів та вентиляційних каналів;
— регулярно перевіряти, щоб оголовки димових та вентиляційних каналів не знаходились у зонах вітрового підпору;
— регулярно слідкувати за станом оголовків димових та вентиляційних каналів у зимовий період, запобігати їх обмерзанню та руйнуванню;
— не встановлювати механічні витяжки у приміщеннях, де є газові прилади з відведенням димових газів у димохід;
— не використовувати газові приладами не за призначенням (наприклад: газову плиту — для обігріву приміщення, тощо);
— не змінювати облаштування димових та вентиляційних систем;
— не перекривати та не закривати (заклеювати, захаращувати) отвори вентиляційних каналів;
— не замуровувати і не заклеювати «кишені» і люки, що призначені для чищення димоходів;
— встановлювати у газифікованих приміщеннях металопластикові вікна, які не мають кватирок/фрамуг;
— встановлювати у газифікованих приміщеннях, які не мають спеціальних отворів припливної вентиляції, двері з гумовими ущільненнями, які також не мають отворів припливної вентиляції ;
— використовувати газові прилади при закритих вікнах, квартирках, фрамугах.
Газове обладнання житлових і громадських будинків підлягає відключенню (із встановленням заглушки) від системи газопостачання при:
— несправних і непридатних до подальшої експлуатації димових і вентиляційних каналах;
— несправностях оголовків димових і вентиляційних каналів;
— відсутності тяги в димових і вентиляційних каналах.
Забороняється експлуатація газових апаратів з відводом продуктів згоряння в димоходи під час сильних вітрів та атмосферних опадів!
Пам’ятайте, що дотримання елементарних правил безпечної експлуатації димових і вентиляційних каналів — одна із складових попередження нещасних випадків, аварій!
