У сучасному світі значну частину уваги приділяють саме правам і свободам людини і громадянина, їх реалізації та захист. Існує багато способів захисту прав та інтересів особи. Україна як суб’єкт міжнародного права, проводить активну роботу, спрямовану на використання не тільки національних, а й міжнародних інститутів захисту прав людини. Цьому сприяють, зокрема, положення Конституції України, згідно з якими чинні міжнародні договори, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.
Значна увага приділяється та досліджується міжнародно-правовому захисту людини і громадянина в цілому. Однак, не менш важливими є права та інтереси окремих категорій осіб, що також потребують захисту. Це, наприклад, біженці, особи, що потребують тимчасового притулку, певні релігійні або етнічні меншини та ін.
У ситуації, що сьогодні склалася в Україні, нам вважається доречним більше уваги приділити саме міжнародно-правовому захисту біженців та осіб, що потребують тимчасового притулку, в тому числі ромської національності. Загалом, проблеми забезпечення захисту прав біженців та реалізації їх міжнародно-правового статусу розглядаються дослідниками у тісному зв’язку із міжнародними міграційними процесами. Основним і первинним документом у сфері реалізації та захисту прав біженців є Конвенція про статус біженців 1951 р. Цей міжнародний договір охоплює різні сфери життя біженців і гарантує їм щонайменше те ж саме поводження, що й з іноземцями, а в деяких правах зрівнює статус біженців із громадянами країни, що дає їм притулок. Існування Конвенції — це визнання того, що біженці повинні мати можливість користуватися фундаментальними правами та свободами. Ще одним нормативним актом у цій сфері є Протокол щодо статусу біженців.
Ще один вид осіб з особливим статусом, якому потрібно приділити увагу – діти. До захисту прав дітей ми повинні ставитися серйозно не тільки у сьогоденні, а постійно, адже діти – це майбутнє будь-якої країни. Першим найбільш авторитетним документом у галузі захисту прав дітей можна вважати Загальну декларацію прав людини 1948 р., у якій зазначено, що користування основними правами людини не залежить від віку, акцентовано увагу на необхідності особливого захисту материнства та дитинства (ст. 25) та вперше сформульовані основні вимоги одержання освіти (ст. 26). Одним із найважливіших міжнародно-правових актів щодо захисту прав дитини є ухвалена в 1989 р. Конвенція про права дитини, у якій сформульовані основні уявлення сучасного людства про місце дітей у суспільстві.
Дитиною є «кожна людська істота до досягнення 18-річного віку, якщо за законом, застосовуваним до цієї особи, вона не досягає повноліття раніше» . Основним правовим принципом захисту прав дітей є рівність прав усіх дітей «без усяких винятків і без розбіжностей або дискримінації за ознакою раси, кольору шкіри, статі, мови, релігії, політичних чи інших переконань, національного чи соціального походження, майнового становища, народження чи іншої обставини, що стосується самої дитини або її сім’ї» .
Разом із тим у міжнародному праві проголошено деякі специфічні, так би мовити, дитячі громадянські права: право на реєстрацію, на ім’я, на набуття громадянства з моменту народження. Щодо забезпечення рівних можливостей різних національних меншин в частині реєстрації народжень Олевський районний відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Житомирській області, здійснює державну реєстрацію народження дітей з дотриманням норм чинного законодавства, незалежно від приналежності до тих чи інших національностей. На підтвердження факту державної реєстрації видаються свідоцтва про народження.
Отже, беручи до уваги ситуацію, що складається сьогодні, слід уважніше ставитися до проблем біженців та осіб, що потребують тимчасового притулку. Для цього їх правовий статус визначається не тільки національним законодавством. Багато міжнародних договорів, що належним чином ратифіковані Україною, визначають регулювання та захист прав та інтересів цих осіб.
Начальник Олевського районного відділу
державної реєстрації актів цивільного стану
Головного територіального управління юстиції
у Житомирській області
Н.М.Шевчук
