У цей день православна церква згадує хрещення Русі київським князем Володимиром Великим.
Традиційно, у центрі Києва 27 липня відбулася хресна хода з Володимирської гірки до Києво-Печерської лаври, в якій приймали участь тисячі вірян Української православної церкви.
З «Повісті временних літ» відомо, що князь Володимир Святославович хотів об’єднати державу та правити нею одноосібно.
Під час свого правління він зрозумів, що стара язичницька віра заважала йому досягти своєї мети, оскільки віра у багато богів не підтримувала ідею одного сильного володаря. А ось віра в одного Бога передбачала і підкорення одному князеві. Тож князь Володимир прийняв у себе посланців від різних релігій, які сповідували віру в єдиного Бога: від ісламу, юдаїзму та християнства. Православний варіант християнства найбільше припав йому до душі, і князь вирішив охрестити Русь за візантійським зразком. Тому Володимир прийняв християнство з Візантії, адже Візантія була найрозвиненішою і найсильнішою країною континенту.
Згідно з літописом, влітку 988 року князь Володимир Святославович був охрещений в церкві св. Якова в Херсонесі й одружився з сестрою візантійського імператора Анною.
Хрещення Русі було, безсумнівно, вдалим політичним рішенням князя Володимира. Він таки зумів об’єднати всі руські землі під своєю одноосібною владою.
Під його впливом збагатилася культура східнослов’янських земель, набули поширення запозичені з Візантії церковно-державне право, писемність, література, живопис, архітектура. Прийняття християнства дозволило зміцнити зв’язки Київської Русі з іншими країнами.
