Всі люди здатні комунікувати, просто роблять це по-різному: хтось усно словами, а хтось — іншими способами. І найпростіший інструмент, яким ви можете скористатись при спілкуванні з людиною з інвалідністю, — це просто поставити запитання.
З якого боку вам краще йти, щоб ви могли чути один одного?
Чи буде зручно людині, якщо ви стоятимете поруч? Чи краще знайти стілець і сісти навпроти, якщо це людина на кріслі колісному?
Якщо це людина з порушеннями зору — чи хоче вона, щоб ви супроводжували її під руку під час прогулянки вулицею?
Уявімо ситуацію: ви бачите, як людина на кріслі колісному штурмує пандус або поріг якогось закладу. Бажаючи допомогти, ви хапаєтесь за крісло та штовхаєте його вперед. Але не можна втручатись у простір іншої людини без її дозволу, тим паче, не знаючи особливостей цього засобу пересування.
Тож, перш ніж допомогти, запитайте, чи є у цьому потреба. Якщо відповідь ствердна, уточніть, як саме ви можете допомогти. Вас обов’язково скерують і скажуть, що і як треба робити.
Те саме стосується й ситуації, коли ви бачите людину, яка користується милицями. Може здаватись, що відчиняючи двері вона відчуває труднощі. Але насправді ці двері можуть слугувати для неї додатковою опорою. І якщо стрімголов відчинити їх з найкращими намірами, людина може втратити опору і впасти.
