Перейти до вмісту

Вірус ящуру у тварин – що потрібно знати?

Ящур – це з гострим перебігом висококонтагіозне вірусне захворювання, яке здебільшого вражає свійських тварин, а саме: велику рогату худобу, свиней та інших парнокопитних, проте також сприйнятливі й дикі тварини (олені, козулі, лосі та дикі кабани).

Ветеринарні органи Угорщини підтвердили наявність вірусу ящуру (FMD) на фермі в Кішбайчі, де утримували 1 400 голів ВРХ. Спалах зафіксували на початку березня, коли у тварин виявили характерні симптоми. Останній випадок  ящуру в Угорщини  фіксували понад пів століття тому.

 Спалах в Угорщині став другим у ЄС за короткий період. У січні вірус виявили в Німеччині — на невеликій фермі в Хоппегартені (земля Бранденбург), де утримували 14 буйволів. До цього останній випадок ящуру в Європі фіксували у Болгарії в 2011 році.

  Останній випадок ящуру в Україні був зареєстрований в 1988 році, а з 1992 року Україна має статус МЕБ, як країни вільної від вакцинації. У зв’язку з чим вакцинація тварин не проводиться.

     На ящур може хворіти й людина. Зараження відбувається при споживанні необеззараженого молока від хворих тварин, а також через продукти його переробки, рідше через м’ясо.

Клінічні ознаки: лихоманка, везикулярне ураження ротової порожнини, вінчика, у корів – вим’я, а у молодих тварин ураження міокарда та скелетних м’язів, слинотеча, наявність невеликої круглої або овальної форми виразки слизової оболонки рота (афт), ерозій на слизовій оболонці ротової порожнини та язика, кульгавість та зниження апетиту. Можливе повторне захворювання тварин з нечіткими клінічними ознаками. У новонародженого молодняку ящур проходить у гострій формі з подальшою загибеллю тварин, без утворення афт.

Шляхи передачі ящуру:

  • прямий контакт з інфікованими свійськими або дикими тваринами. Виділення вірусу відбувається через дихання, зі слини, фекалій та сечі, молока та сперми – за 4 дні до появи клінічних ознак;
  • контаміновані продукти тваринного походження (необроблені м’ясні продукти, харчові відходи та молоко). Вірус здатен зберігатись від одного дня до декількох тижнів;
  • забруднений одяг, взуття, обладнання та інше (сіно, корм, вода, молоко та біопрепарати);
  • може передаватись повітря-крапельним шляхом за низької температури та високої вологості.

 Для профілактики захворювання тварин необхідно:

  • дотримуватись суворого контролю доступу людей, до стада (заборона стороннім особам потрапляти на територію ферм та в’їзд машин, які перебували за межами господарства, без дезінфекції);
  • забезпечити регулярну дезінфекцію місць утримання тварин, обладнання, одягу та взуття;
  • дотримуватись обов’язкового профілактичного карантинування під час переміщення тварин до або з господарства;
  • забезпечити належну утилізацію гною та сміття. Утилізацію трупів тварин здійснювати на місцях діючих худобомогильників та біотермічних ям;
  • користувачам мисливських угідь всіх форм власності, у разі виявлення трупів диких парнокопитних тварин повідомляти державну службу ветеринарної медицини району.

     При ознаках захворювання чи незвичній поведінці тварин та у випадку їх масової загибелі необхідно терміново сповістити дільничного лікаря ветеринарної медицини або територіальний орган Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів (Держпродспоживслужби).

Коростенське районне управління

Головного управління  Держпродспоживслужби

в Житомирській області

Залишити коментар

HTML Snippets Powered By : XYZScripts.com