Ідея по встановленню на обеліску загиблого у вогні поліського села Стара Рудня, що за Сущанами, пам’ятної дошки, виникла у керівника РДА Д.О. Лазаренка ще під час візиту у цю місцину наприкінці червня ц.р. А заодно варто було б замінити огорожу й упорядкувати територію, вирішили присутні тоді під час імпровізованого мітингу-реквієму.
Минуло чотири місяці. 17 жовтня, погожого осіннього дня, завирувала на мальовничих, але досі мовчазних лісових пагорбах, людська діяльність. Голова райдержадміністрації Дмитро Лазаренко, заступник голови районної ради Олександр Ковальчук, головний спеціаліст відділу економічного розвитку міської ради, краєзнавець Юрій Халімончук, в.о. старости с. Сущани Катерина Стафійчук, у робочому одязі, разом із представниками місцевої громади не чекали команди, а дружно взялися до роботи. За декілька годин місцевість було не впізнати: на обеліску з’явилася гранітна дошка з написом: «Вічна пам’ять жертвам фашизму – мирним жителям села Стара Рудня, які загинули нескореними у полум’ї війни. Вдячні нащадки» (виготовлена ТОВ «Граніт», директор В.Г. Шевчук), а навколо меморіалу встановили акуратну штахетну огорожу (матеріли надали приватні підприємці І.Ю. Коструба та М.І. Мартничук). Також до реалізації задуму долучилося ДП «Олевське лісове господарство» (директор О.А. Бондарчук), яке надало транспорт та генератора.
Обеліск колись збудували на хатнищі, тож копаючи ямки під стовпчики, було виявлено рештки печі, обгорілі цеглини і камінці, обвуглену деревину, фрагменти кераміки та фарфорової чашки, на якій чітко читається логотип «НКПП СССР Главмолоко». Такий посуд Наркомат харчової промисловості випускав до 1940 року. Мовчазних свідків жахливої людської трагедії, що сталася тут 12 липня 1943 року, було вирішено передати до міського краєзнавчого музею.
По закінченні робіт пам’ять про безневинно вбитих мешканців та їхнє село, яке назавжди зникло з карти Олевщини, було вшановано хвилиною мовчання.
