Нагадуємо, що триває кампанія декларування за 2021-2022 роки, яка завершиться 31 січня 2024 року і за 2023 рік яка завершиться 31.03.2024 року.
Суб’єкти декларування, які були прийняті на посаду після 24.02.2022 року і не подали декларації кандидата на посаду мають подати лише щорічні декларації за 2021 та 2022 роки, і не подавати декларацію кандидата на посаду за такий самий звітний період, але суб’єкт декларування який був прийнятий у 2023 році має подати декларацію за 2022 рік, як кандидата на посаду до 31.01.2024 року і такі суб’єкти декларування мають подати щорічну декларацію за звітний період 2023 рік до 31.03.2024 року.
Декларанти які звільнилися у період 01.01.2022 до 12.10.2023 роки (якщо обов’язок подачі настав до дати набрання чинності Закон № 3384-ІХ) мають подати декларації при звільненні до 31.01.2024 року, якщо декларанти звільнилися після набрання чинності законом, тобто з 12.10.2023 року або пізніше, то декларант маєте подати декларацію при звільненні протягом 30 календарних днів із дня припинення відповідної діяльності.
Якщо особа звільнилася з посади в одному органі і упродовж 30 календарних днів прийнята на посаду в інший орган, який також вимагає подання декларації, не вважається такою, що припинила діяльність, оскільки у такому випадку відбувається лише зміна посади або інших істотних умов праці, у таких ситуаціях обов’язку подати декларацію при звільненні немає, також відсутній обов’язок подавати декларації при звільненні за переведенням на посаду в інший орган, який також вимагає подання декларації.
Для декларантів повернувся обов’язок подавати повідомлення про суттєві зміни в майновому стані разом із відновленням декларування. Утім, є деякі особливості. За загальним правилом повідомлення про суттєві зміни в майновому стані, підстави для подання якого виникли з 12.10.2023 року, подається протягом 10 днів з моменту отримання доходу, придбання майна або здійснення разового видатку на суму, яка перевищує 50 прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб на 1 січня відповідного року.
У Базі знань НАЗК систематизовано найпоширеніші питання, які виникають у декларантів під час заповнення декларацій.
Зокрема, зміни стосуються подання виправленої декларації. Відтепер, якщо ви виявили помилку у вже поданій декларації, подати виправлену можливо впродовж 30 днів після подання декларації, проте лише один раз.
Є категорії осіб, до яких відтерміновано обов’язок подачі декларацій. Сюди належать:
- військовослужбовці ЗСУ, Державної прикордонної служби, Держспецзв’язку, Управління державної охорони та інших військових формувань, поліцейських особливого призначення, які залучені до ведення бойових дій;
- особи, які проходять службу на умовах державної таємниці і розкриття даних про яких зашкодить здійсненню ними цієї служби;
- особи, які для здійснення повноважень перебувають у зоні проведення активних бойових дій, перебувають на тимчасово окупованих територіях;
- особи, які є полоненими та інтернованими, хто перебуває на лікуванні та реабілітації після поранення або контузії у зв’язку із несенням військової служби і виконанням повноважень;
- члени сімей всіх цих названих категорій осіб.
ЗМІНИ У ПОДАННІ ДЕКЛАРАЦІЙ
Не потрібно буде вносити відомості про номери рахунків з 12.10.2023 відомості про банківськівські рахунки (IBAN) не підлягають декларуванню (в силу змін, внесених до п. 8-1 ч. 1 ст. 46 Закону), водночас залишається обов’язок зазначати відомості про саму банківську або іншу фінансову установу, осіб, які мають право розпоряджатися принаймні одним рахунком або мають доступ до індивідуального банківського сейфа в такій установі, осіб, які відкрили принаймні один рахунок на ім’я суб’єкта декларування або членів його сім’ї в такій установі.
Але у разі наявності на рахунках у банківських або інших фінансових установах грошових коштів в сумі, що перевищує 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб на 1 січня відповідного року, суб’єкта декларування або члена його сім’ї ці кошти підлягають відображенню у розділі 12 «Грошові активи» декларації.
НАЗК запровадило в Реєстрі декларацій спеціальну функцію – «Дані для декларації». Це ще одна можливість спростити процес декларування, полегшити пошук даних та уникнути помилок, які декларанти могли зробити в попередніх деклараціях. За допомогою цієї функції за ініціативою декларанта на стадії створення чернетки декларації НАЗК збирає та передає декларанту в його особистий кабінет Реєстру декларацій інформацію (у вигляді, адаптованому до форми декларації) про наявні у нього активи, відомості про які містяться в реєстрах і базах даних, з якими у НАЗК є автоматизований обмін.
Інформаційно-довідкова таблиця розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб на 1 січня відповідного року для заповнення декларацій
1пм | 5пм | 50пм | 100пм | |
2021 рік | 2270 грн. | 11 350 грн | 113 500 грн | 227000 грн |
2022 рік | 2481 грн. | 12 405 грн | 124 050 грн | 248100 грн |
2023 рік | 2 684 грн. | 13 420 грн | 134 200 грн | 2 68400 грн |
В Національному агентстві з питань запобігання корупції проаналізували подані раніше декларації, та рекомендує звернути увагу на порушення які допускають декларанти при заповненні декларацій, а саме :
- Незазначення інформації про нерухомість та транспортні засоби, які належать декларантам або членам сім’ї на праві власності чи користування. Найчастіше забувають декларувати земельні ділянки, на яких розташовані їх будинки;
- Незазначення вартості об’єктів декларування (квартир, будинків, земельних ділянок, автомобілів тощо), при цьому така інформація вказана в первинних документах про набуття права власності;
- Недекларування об’єкта нерухомості, що використовувався для проживання декларанта та членів сім’ї у звітному періоді, а в окремих випадках взагалі недекларування жодного об’єкта нерухомості;
- Зазначення державного номерного знаку автомобіля замість ідентифікаційного номеру (VIN-коду);
- Зазначення загальної вартості цінних паперів, замість номінальної вартості одного цінного паперу;
- Зазначення себе джерелом доходу замість органу, установи чи організації, яка виплачувала заробітну плату чи інші види доходу;
- Зазначення розміру фактично виплаченого, а не нарахованого (з податками) доходу;
- Незазначення доходів, отриманих у вигляді подарунків у негрошовій формі (будинок, автомобіль тощо), прощеного боргу;
- Декларування грошових активів у вигляді готівкових коштів, але недекларування інших видів грошових активів, розмір яких не перевищує 50 прожиткових мінімумів, при тому, що розмір активів рахується сукупно;
- Зазначення депутатами місцевих рад фактичної посади та місця своєї роботи (директор ТОВ, вчителька тощо) у полі посади замість статусу “депутат”, за яким виник обов’язок подати декларацію