Вас непокоїть проблема відходів? Це характеризує вас позитивно. Але чи знаєте ви, як з цим вправлятися, окрім того, що сміття потрібно викинути на смітник? Насправді це сьогодні глобальна проблема, яка зачіпає кожного, незалежно від рівня свідомості. І вирішуватися вона має на усіх рівнях: міждержавному, національному, регіональному та місцевому. Саме такі завдання намагається вирішити пілотний проект Програми U-LАІD з Європою спільно з Кластером сталого економічного розвитку GIZ.
У кінці січня у Житомирському Центрі розвитку місцевого самоврядування проводився перший навчальний модуль для представників відібраних об’єднаних територіальних громад на тему «Удосконалення послуг з управління комунальними відходами». Від Олевської ОТГ в ньому брали участь головний спеціаліст відділу економічного розвитку міської ради Юрій Халімончук та директор комунального підприємства «Олевськресурсінвест» Руслан Вербельчук. В процесі реалізації проекту у громадах робочою групою має бути розроблений місцевий план дій (МПД). Цей документ повинен оцінити ситуацію і визначити, що ми усі – влада, бізнес і громада – повинні робити, щоб зберегти наше спільне середовище існування.
А рятуватися таки є від чого! За підсумками обстеження, яке на території Олевської ОТГ у 2017 році проводив Вінницький національний технічний університет, щорічно у нас утворюється більше 23 тис. м3 сміття. Значна частина його вивозиться подалі з очей, тобто у найближчий ліс, поле, яр або річку. Виникає все більше стихійних звалищ, а жоден визначений полігон не відповідає санітарним вимогам. Із 54-х населених пунктів громади лише у 8-ми (м. Олевськ, смт Дружба та Новоозерянка, с. Варварівка, Р.-Бистра, Корощине, Жубровичі, Журжевичі) налагоджено періодичне вивезення сміття. Хоча те ж вивезення і захоронення по суті є тимчасовим вимушеним заходом, оскільки в процесі тривалого накопичення відходів утворюються тверді, рідкі й газоподібні токсичні сполуки, які отруюють ґрунт, воду і повітря та спричиняють глобальні кліматичні зміни. В процесі кругообігу ці речовини потрапляють в наші дерева і трави, гриби і ягоди, в організми риб, тварин і птахів, і врешті, повертаються до людини. Чи варто тоді дивуватися такому зростанню захворюваності і передчасної смертності серед дорослих та дітей?!
У рамках вказаної програми з 3 по 8 лютого для представників Житомирської, Волинської та Дніпропетровської областей відбулася навчальна поїздка «Від сміття до добробуту: найкращі практики поводження з відходами у Словенії». Чому саме Словенія? Мабуть, тому, що маючи такий само стаж незалежності, як і Україна, вона на сьогодні є одним із лідерів Євросоюзу у сфері поводження з відходами. Приймаюча сторона – Centre for European Perspective (CEP) – словенська урядова організація, що діє з 2006 року, запропонувала надзвичайно насичену і корисну програму. Інформаційні дні для учасників навчання розпочалися у замку Джайбл («Яблуко») з привітань директорки CEP п. Каті Гершак, адміністративного директора п. Андрея Врчона; українську делегацію також привітав представник Міністерства закордонних справ Словенії п. Перкарт Мартінес та перший секретар посольства України в Словенії Андрій Бороденков. В цей же день слухали лекції на тему: «Ефективне поводження з відходами в Республіці Словенії та ЄС» і «Розширена відповідальність виробника». У лекціях, що відбулися в наступні дні, йшлося про циклічну економіку (все, що береться людиною з природи, повинно використовуватися максимально можливу кількість циклів), ієрархію шляхів поводження з відходами (від роздільного сортування в кожній оселі – до переробки), про ефективне управління відходами, та про роль громадських організацій у очищенні довкілля.
Від теорії перейшли до практики. Учасники візиту побачили повний цикл поводження з твердими побутовими, а також небезпечними відходами: від збирання, сортування, транспортування, переробки, повторного використання до захоронення, і переконалися, що майже все, що вийшло з ужитку, може отримати друге життя або стати джерелом енергії. З цією метою побували на комунальних та приватних підприємствах Snaga, Kemis, Simbio, Saubermacher Slovenija, у регіональних центрах збору відходів Цельє та Птуй, на теплоелектростанції Energetika Celje.
За результатами поїздки учасники оцінили важливість навчального візиту, сформували ідеї для нових проектів з подальшою реалізацією. Насамперед це програма та план дій з поводження з відходами у громадах, інформування населення із залученням громадських екологічних організацій.
Що від того всього нам, спитаєте ви? Все просто – якщо ми хочемо жити за європейськими стандартами, маємо запроваджувати їх у себе. Бо і в Словенії, як і у всьому Євросоюзі, нічого саме по собі не з’явилося. Минули роки кропіткої роботи, поки на заміну купам стихійних звалищ у лісах прийшли збиральні пункти, сортувальні станції та переробні заводи. Та найголовніше досягнення – відбулися зміни у свідомості людей, які зрозуміли, що відходи потрібно сортувати на місці їх утворення, а за послуги по їх утилізації потрібно платити так само, як за електрику, тепло чи інтернет.
Отже, на сьогодні в Олевській ОТГ затверджено склад робочої групи, збирається та уточняється інформація для розробки місцевого плану дій, готуються заходи комунікації з населенням та представниками бізнесу. Найближчим часом міська рада планує встановити у місцях найбільшого скупчення та проживання людей контейнери для роздільного збирання сміття за категоріями: папір і картон, скло, пластик та органічні відходи. КП «Олевськресурсінвест» на території міських очисних споруд обладнало площадку для збору і сортування сміття, та встановило прес для його ущільнення.
Проблемою залишається підписання договорів та розрахунки за вивезення сміття з ДП «Будпослуги-2», що обслуговує більше 7 тисяч мешканців міста Олевськ. При вартості послуги в 7,54 грн. з особи, або 51,70 грн. за 1 м куб. сміття, заборгованість перед підприємством складає більше 800 тис. грн., і ця цифра, на жаль, щодня зростає. Серед олевчан поширюється псевдо-мода на правові знання, де на першому місці тільки їхні права, а про обов’язки нехай дбає хтось інший. Інакше чим пояснити, що замість укладення договорів, деякі «мудрили» складають письмові відмови! А те, що підприємство вже фактично банкрут, і не сьогодні-завтра може зупинитися, їх не обходить. І саме такі потім будуть першими єрепенитися про те, що місто потопає у смітті, а влада нічого не робить?!
Юрій Халімончук
