Олевське районне управління Головного управління Держпродспоживслужби в Житомирській області інформує, що останнім часом в Олевському районі фіксують зростання рівня захворюваності на педикульоз (вошивість).
– Що являє собою ця хвороба і хто її збудник?
– Педикульоз, або вошивість – ектопаразитарне захворювання шкіри, спричинене вошами. Воші – це специфічні паразити, які проводять усе своє життя на людині та харчуються її кров’ю. Найбільш розповсюджений вид вошей – головні. Вони живуть на волосяній частині голови, частіше на потилиці, скронях, тім’ї, а також у бороді і бровах. Їх розміри трохи менші від платтяної воші. Вони відкладають яйця (гниди) біля коріння волосся, приклеюючи гниду прозорою клейкою масою. Якщо гнида знаходиться на відстані 1 см від коріння волосини, це означає, що вона була відкладена місяць тому і з неї вже вийшла воша. З яйця приблизно через 10–14 днів виходить личинка, яка через 10–14 днів перетворюється на дорослу вошу. Головні воші відкладають чотири яйця в день, 88–140 за все життя, тривалість їх життя становить 27–38 днів. Максимальна кількість головних вошей в однієї людини може сягати до 200. Особливо страждають при вошивості діти. Вони стають дратівливими, погано сплять, у них знижується інтерес до навчання.
– Які перші симптоми зараження? Що має відразу насторожити?
– Це насамперед сильний свербіж шкіри голови і шиї, викликаний певною речовиною, яку виділяють воші. Дитина, котра страждає від педикульозу, постійно сильно чеше голову і роздратована, на шкірі можуть з’явитися сліди від подряпин. Червоні сліди від укусів зазвичай видно на шкірі голови і шиї, часто – за вухами. На волоссі помітні дуже маленькі блискучі білі крупинки (яйця), схожі на лупу. Але на відміну від лупи, яку можна струсити з голови, яйця вошей дуже щільно прилипають до волосся. При тяжкій формі педикульозу лімфатичні вузли за вухами можуть бути збільшені.
– Як передається хвороба?
– Захворювання передається контактно-побутовим шляхом, при порушенні правил особистої гігієни (через спільне використання гребінців, носіння чужих головних уборів, при спільному користуванні постільними речами). Заразитися можна також у місцях великого скупчення людей (у громадському транспорті, в місцях спільного відпочинку). Особливо швидко педикульоз розповсюджується в дитячих колективах, оскільки діти частіше порушують правила особистої гігієни. Останні роки вікова структура дітей із педикульозом розширилась: якщо раніше це були школярі 1–4 класів, то сьогодні його виявляють серед учнів 1–7 класів.
– Доводилося чути, що від педикульозу значно частіше страждають люди з малозабезпеченої категорії населення.
– Думка, що педикульоз є «хворобою бідних», хибна, адже заразитися ним може кожен, незалежно від соціального статусу. Крім того, воші, хоч як дивно це звучить, навпаки люблять чисту шкіру.
Єдиною причиною так вважати може бути те, що серед соціально неадаптованих груп населення частіше зустрічаються випадки тяжких форм. Це пов’язано як із відсутністю настороги до захворювання, так і несприятливими побутовими умовами.
– Що слід робити в першу чергу при виявленні педикульозу?
– Якщо випадок педикульозу виявлено, наприклад, у дитячому колективі, то необхідно оглянути всіх дітей і членів сім’ї того, у кого знайдено воші. Після цього слід провести санітарну обробку не тільки враженої особи, а й тих, хто з нею контактує. Через тиждень або три-п’ять днів хворого на педикульоз знову оглядають і, в разі потреби, проводять повторну обробку, аби не залишилися живі гниди, з яких потім вийдуть воші.
– Як правильно лікувати педикульоз?
– При виявленні вошей необхідно вдатися до обробки хімічними препаратами. Засоби для лікування педикульозу – педикулоциди – продаються в аптечній мережі в різних формах випуску (шампуні, спреї, лосьйони). Головне під час вибору препарату – дуже ретельно дотримуватися рекомендацій щодо його використання, зважаючи на вік та особливості організму.
– Яких помилок найчастіше припускаються люди при лікуванні хвороби?
– Найчастішою помилкою при лікуванні педикульозу є не повністю видалені гниди, які «затягують» процес одужання і провокують рецидиви.
– Які шляхи профілактики педикульозу?
– Найефективнішою профілактикою є дотримання правил особистої гігієни та вчасне виявлення випадків зараження. З цією метою слід проводити огляди волосистої частини голови й одразу лікуватися. Особливо це стосується дітей: батьки мають перевіряти їм голову мінімум раз на десять днів, а у періоди поширення хвороби – і кілька разів на тиждень.
