Американський білий метелик
Виявлено у 20 областях України. Американський білий метелик пошкоджує понад 300 видів різних трав’янистих, кущових та деревних культур. Найбільш улюбленими культурами є шовковиця, клен американський, айва, бузина, вишня, груша, виноград, волоський горіх, слива, хміль, яблуня. Основна ознака пошкодження – наявність на деревах павутинних гнізд.
За зовнішніми ознаками метелик білосніжний, іноді зустрічається з темними або жовтувато-коричневими цяточками на крилах. Літає у вечірні години. Ознаки гусениці: від світло-салатового до коричнево-сірого кольору, опушені, на спинній частині є два ряди чорних бородавок і три ряди оранжево-жовтих бородавок з боків; голова блискуча чорна (іноді коричнева). В кінці 5-го віку гусениці залишають гніздо і розповзаються по всьому дереву, а при відсутності корму мігрують на інші дерева. Гусениці, що відродилися, починають шкрябати епідерміс листя. Життя гусениць триває 35-45 діб, але за цей час вони встигають завдати непоправної шкоди рослинам. Гусениці АБМ надзвичайно шкодочинні, повністю об’їдають листя на деревах, оповиваючи гілки павутиною. Шість-вісім гнізд шкідника на плодовому дереві здатні повністю його знищити.
Амброзія полинолиста
В Україні амброзія полинолиста розповсюджена в 19 областях.
Засмічує всі польові культури (особливо просапні і зернові), зустрічається на городах, в садах, виноградниках, полезахисних лісових насадженнях, на лугах і пасовищах.
Амброзія полинолиста поширюється на узбіччях ґрунтових доріг, на берегах річок і ставків та на пустирях і інших необроблюваних землях.
Шкодочинність Aмброзії в районах масового поширення винятково велика. Вона складається зі зниження врожайності сільськогосподарських культур, засмічення їх врожаю, погіршення якості кормів, зниження продуктивності пасовищ і негативного впливу на здоров’я людей.
Розвиваючи потужну надземну масу й кореневу систему, амброзія сильно пригнічує культурні рослини та споживає з ґрунту дуже велику кількість поживних речовин. При сильному засміченні посівів амброзією полинолистою врожайність культур різко знижується.
Крім того амброзія є сильним алергеном, викликаючи у населення алергічне захворювання – «сінну лихоманку» . Зовні нагадує полинь звичайну. Висота рослини може досягати 2-2,5 метрів. Стебло прямокутне, розгалужене у верхній частині, міцне, опушене. Корінь стрижневий,розгалужений, заглиблюється в глибину до 4 м. і більше.
Борщівник Сосновського
В останні роки на території України поширився бур’ян, так званий борщівник Сосновського. Росте він обабіч річок, доріг, лісів та полів, а тепер поступово перебирається і на поля, дачні ділянки. Борщовик — отруйна рослина висотою до двох метрів, а то й більше. І в кінці червня-липні якраз настає пора його цвітіння.
Отруйні види борщівника є реальною загрозою здоров’ю, а часом і життю людини. Небезпека представляє не тільки сік рослини, але і його пилок, аромат (запах) і навіть роса.
Сік борщівника, потрапляючи на шкіру, завдяки речовинам в своєму складі, підвищує її чутливість до ультрафіолетового випромінювання. І як наслідок протягом дуже короткого проміжку часу можна отримати важкий сонячний опік з численними пухирями аж до III ступеня. Спостерігалися випадки летального результату у дітей з численними опіками.
Вдихання пилку борщівника або ефірних масел здатне значно нашкодити дихальній системі і навіть привести до летального результату. Наслідками такого токсичного впливу є: розпухання гортані і задуху.
Ознаками інтоксикації (отруєння) борщівником є такі симптоми: головний біль, запаморочення, нудота, блювота, підвищення температури тіла аж до 40°С.
Повитиці
В Україні нараховується 14 видів повитиць. На території Житомирської області виявлено один вид – повитицю польову.
В основному це однорічні рослини, що не мають ні коренів, ні справжніх листків. Живуть переважно за рахунок інших рослин-живителів, розмножуються насінням та вегетативним шляхом. Паразитують повитиці на 630 видах рослин, не рідко спричиняють їм повну загибель.
Багато повитиць отруйні для тварин. Ростуть в основному на пухких ґрунтах. В Україні насіння повитиць найбільш інтенсивно проростає у травні – червні при температурі +17-24°С.
Рак картоплі
Небезпечне захворювання, що завдає значних втрат врожаю бульб, погіршує їх товарні та смакові якості. В Україні цю хворобу вперше виявлено у 1935 р., а нині вона зафіксована в 14 областях України в т.ч. і на Житомирщині.
При уражені картоплі раком утворюються нарости на бульбах, столонах, кореневій шийці, а за значного розвитку захворювання – на стеблі, листках і квітках. За зовнішнім виглядом нарости нагадують плоди цвітної капусти. Розмір нароста буває різним – від дрібної горошини до величини, яка перевищує розмір бульби. Нарости, які формуються в грунті, білого кольору на надземних частинах рослин – зелені. До закінчення вегетації картоплі нарости темнішають і загнивають. Ракові нарости розвиваються на бульбах і сховищах, якщо врожай вирощено на зараженій ділянці. Корені картоплі ніколи не уражаються. Потрапляючи на поле збудник швидко накопичується в грунті й через 2-3 роки уражує більшість рослин картоплі.
Золотиста картопляна нематода
В Україні цисти золотистої картопляної нематоди виявлено на території 17 областей,в т. ч. і в Житомирській області. Викликає захворювання – глободероз. Шкодить переважно на присадибних ділянках, внаслідок недоотримання сівозмін, обміну ураженим садивним матеріалом, використання інвазованих знарядь обробітку ґрунту та техніки. Крім картоплі пошкоджує помідори і баклажани.
Невдовзі після появи сходів відмічається затримка росту та осередкове пригнічення рослин картоплі, обмежене стеблоутворення, в’янення стебел з дрібними листками, що передчасно жовтіють. Корені хворих рослин мичкуваті, покриті цистами (самками) нематод, які спочатку білого кольору, пізніше лимонно-жовті та червоно-коричневі. На уражених рослинах утворюються дрібні бульби, або вони зовсім не утворюються. Можлива 100% втрата урожаю картоплі.
Пасмо льону
Розповсюджене в двох областях України – Львівській та Житомирській.
На листі льону під час його цвітіння, а пізніше на стеблах, бутонах і плодах з’являються коричневі плями з чорними крапками — пікнідами (органами спороношенія гриба). При сильному зараженні вся рослина покривається плямами, листя, бутони, коробочки засихають і обпадають. Якість волокна і урожай насіння льону, ураженого хворобою, різко знижуються. Гриб уражує усі надземні частини рослини з моменту сходів до кінця вегетації. Під час раннього ураження льону у фазі «ялинка» рослини гинуть, під час пізнього ураження хвороба дуже пошкоджує волокно, знижує врожай насіння, волокно стає ламким, втрачає міцність, а в уражених коробочках майже не формується насіння або воно щупле та неповноцінне. За сприятливих погодних умов для розвитку хвороби, пасмо може завдавати значних збитків господарству, уражуючи волокно і насіння, зниження врожаю може досягти 50—70 %, при цьому погіршується його якість. Основним джерелом первинного ураження посівів льону є заражене насіння та ґрунт. У період вегетації захворювання розповсюджується вітром, краплями дощу, комахами.
Ризоманія буряку
Хворобу виявлено у 8 областях України, в т. ч. і на Житомирщині.
Ризоманія або вірус некротичного пожовтіння жилок буряку — одна з найнебезпечніших хвороб цукрових буряків. У заражених вірусом рослин відбуваються глибокі метаболічні зміни: уповільнюються ріст, розвиток і процеси цукронакопичення, порушується функціонування провідної системи, що призводить до зменшення вмісту води в коренеплодах, зменшується вміст сухих речовин, загального й альфа-амінного азоту, а кількість натрію,калію, кальцію зростає порівняно зі здоровими коренеплодами.Уражені буряки стають дерев’янистими, відстають у рості та схильні до загнивання. Внаслідок цих змін погіршуються технологічніякості коренеплодів і знижується вихід цукру із сировини.
Значне ураження рослин ризоманією спричиняє зниження врожайності на 50% і більше, при цьому цукристість коренеплодів зменшується з 16-18 %.
