– Безпорадність та пасивність (дитина – дуже спокійна, відчужена, дратівлива):
- частіше обіймайте свою дитину, садіть собі на коліна;
- заспокойте свою дитину, дайте їй відпочити;
- запропонуйте погратися чи помалювати;
- підкажіть, як можна захистити себе (наприклад, побудувати міцний будинок);
- переконайте, дитину що ви її захистите.
– Мовчання (дитина не може сказати про те, що її турбує):
- не заставляйте дитину говорити, але вона повинна знати, що може до вас звернутися;
- використовуйте емоційно пестливі слова, щоб зрозуміти. що вона відчуває.
– Страх (дитина боїться залишитися сама):
- дитина не повинна чути про ваші страхи;
- допоможіть дитині повірити в те, що ви її захистите;
- нехай дитина розповість вам про свої страхи;
- вигадайте, як дитині показати в ігровій формі, що їй страшно (наприклад, взяти вас за руку).
– Невпевненість в безпеці (дитина думає, що небезпека ще близько, і від неї нікуди не дітися):
- знаходьте час пояснити дитині, що все в минулому;
- намалюйте або покажіть, як ви далеко знаходитеся від небезпеки.
– Повернення до старих звичок (смоктання пальця, нічне нетримання, дитяче мовлення, бажання посидіти на колінах):
- якщо дитина сходила під себе, змінюйте одяг та постіль без коментарів;
- ведіть себе стримано;
- якщо поведінка погіршується, відведіть дитину до психолога, за потребою до лікаря.
– Поганий сон (дитину мучать кошмари, боїться залишатися на ніч сама):
- переконайте дитину, що вона в безпеці;
- перед сном розкажіть спокійну історію чи казку;
- будьте поруч доки дитина не засне;
- дайте їй можливість поспати разом з вами, але скажіть, що завтра вона повинна спати в своєму ліжку.
Комунальна установа «Центр соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді Олевської міської ради»
