Нещодавно відбулось оголошення конкурсу «Почесний громадянин м. Олевськ – 2019». За короткий термін до Олевської міської ради вже надійшло подання на двох кандидатів. Громадська організація «Агенція розвитку громади міста Олевськ» запропонувала присвоїти звання Андрію Петраускасу. Відділ культури Олевської міської ради та Олевська музична школа пропонує присвоїти звання Миколі Рябому (посмертно).
Документи на конкурс можна подати до 1 травня секретарю міської ради Віталію Шейку. В подальшому ми інформуватимемо про кандидатів на звання «Почесний громадянин м. Олевськ» та «Людина року».
Довідково.
Андрій Вальдасович Петраускас народився 12 березня 1968 р. У 1993 році закінчив Київський педагогічний інститут ім. О.Горького.
2003 році захистив кандидатську дисертацію «Ремесла та промисли сільського населення Середнього Подніпров’я ІХ-ХІІІ ст.». Старший науковий співробітник відділу давньоруської археології Інституту археології Національної академії наук України.
Андрій Петрускас багато зробив для позиціонування Олевська, як привабливого туристичного міста. Андрієм Вальдасовичем запропонована наукова Концепція створення в урочищі Бабина гора музею під відкритим небом. Він активно підтримує проведення учнями та вчителями Олевської гімназії на городищі у День міста реконструкцій побуту древлян, їх звичаїв та обрядів. Він є ініціатором висадження на території Олевщини корабельного лісу.
Микола Федорович Рябой народився 5 березня 1943 року в с. Обище. Після закінчення школи вступив до Житомирського культосвітнього училища, де і розпочалась його трудова і творча діяльність. Працював у Коростенському районному будинку культури на посаді баяніста акомпаніатора, а з 1962 р. в Олевському районному будинку культури. У 1964 р. він працював викладачем по класу баяна в Олевській дитячій музичній школі, яку згодом очолив. В 1972 році Микола Федорович створив та став художнім керівником об’єднаного хору сіл Копище Олевського району та Глушковичі Лєльчицького району сусідньої Білорусії.
Микола Федорович отримав багато нагород обласного, республіканського і всесоюзного рівнів. Інформація про нього та його статті надрукована у багатьох журналах, газетах та книжках.
